У мого тата найважча у світі робота - Це про мене опіка й турбота. Я делінквент, нечема Як дзиґа верчена. Афабельна дуже рідко – Самій аж гидко. Ти дорослий – я дитина, Але я твоя кровина. І любити тебе мушу, Тому більше не примушу Я тебе сильніш страждати Від душевної утрати, Що колись ти заробив Як мені 13й ступив. Я поводилась погано І нечемно з всіма вами. Мене можна зрозуміти, я тинейджер – це не квіти. Teen – це горе, age – це вік Висновок не так далік. Просто, важко мені дуже Не кричати як найдужче, Коли повне серце муки, Не від всякої там скуки, А від того що у мене Почалися ці проблеми. Як і в школі, так і дома І нема ніде притону Де все можна там і тут І ніколи не знайдуть Мене там мої батьки Заховаюсь навіки. Обіцяю тату любий, Що такого вже не буде. Скоро Горе-вік скінчиться Вже я чую як стучиться До дверей, до наших спокій Ласка, мир і сон глибокий.